Greta Cross, 15 – USA

My cat was born and raised on my grandparent’s small Missouri farm. She lived in a small dog house with her two brothers and mother until we decided to take her home.

When she was born, she was pure white, so we decided to name her, “Snowball.” After a month or two, her fur started to change to a gray and then slowly her ears turned black, along with her tail. We then changed her name to, “Smokey.”

Smokey likes to watch birds out the window, have her belly rubbed, and sleep in her bed on our bay window. Although, Smokey doesn’t really like to have her photo taken, which is a small problem when she is such a beautiful subject. It probably took around 20 shots before this photo turned out. She was squirming in my arms and it was really hard to get a good clear photo, but luckily this one came out.

I love my cat, Smokey and that is why I submitted this photograph.


Моя кошка родилась и выросла на небольшой ферме моих дедушки и бабушки в Миссури. Вместе со своими братьями и мамой она жила в небольшой собачьей будке пока мы не решили забрать ее в дом.

Когда она родилась, она была чисто белая, поэтому мы решили назвать ее «Сноубол». А спустя пару месяцев ее шерсть изменилась на серый и постепенно уши и хвост стали черными. И тогда мы сменили ее имя на «Смоуки».

Смоуки нравится наблюдать из окна за птичками, она любит, когда ей чешут брюшко, а также спать на своей подстилке на подоконнике. Однако, Смоуки сильно не любит когда ее фотографируют, но для этого прекрасного существа это такой пустяк. Я наверное сделала около 20 снимков прежде чем это фото получилось. Она вертелась у меня на руках и мне было очень тяжело сделать хорошее чёткое фото, но к счастью это фото удалось.

Я люблю мою кошку Смоуки, именно поэтому я выложила эту фотографию.
Translated by Natalia Nikiforenko

Моя кішка народилася та зростала на фермі моїх дідуся та бабусі у Міссурі. Разом зі своїми братами та матусею вона жила у невеличкій собачій конурі доки ми не вирішили забрати її додому.

Коли вона народилася вона була білосніжною, тому ми вирішили назвати її «Сноубол». Через один чи два місяця її шерсть почала перетворюватися на сірий та поступово її вуха та хвіст стали чорними. Тоді ми змінили її ім’я на «Смоукі».

Смоукі подобається дивитися з вікна на пташок, вона любить коли їй чешуть животик, а також спати у своєму ліжку на підвіконні. Однак Смоукі дуже не любить коли її фотографують, але це така дрібниця коли вона така прекрасна істота. Мабуть я зробила близько 20 знімків перш ніж вийшло це фото. Вона крутилася у моїх руках тому було дуже важко отримати гарне чітке зображення, але на щастя це фото вийшло.

Я люблю свою кішку Смоукі, саме тому я виставила цю фотографію.
Translated by Natalia Nikiforenko


A minha gata nasceu e cresceu na pequena quinta dos meus avós, no Missouri. Ela dormia numa casota pequenina, com os seus dois irmãos e a sua mãe, até que decidimos trazê-la para casa.

Quando nasceu, era toda branquinha, então decidimos chamar-lhe “Bola de Neve”. Um mês ou dois depois, o pêlo dela começou a ficar cinzento e, a pouco e pouco, as orelhas e a cauda foram ficando pretas. Resolvemos, então, mudar-lhe o nome para “Parda”.

A Parda gosta de ficar a observar os pássaros pela janela, de festas na barriga e de dormir na sua caminha na nossa janela panorâmica. Do que não gosta é que lhe tirem fotos, o que é um problema quando ela é tão bonita… Foram precisas para aí umas vinte fotos para conseguir esta. Com ela contorcer-se a no meu colo foi difícil conseguir uma foto nítida, mas felizmente esta saiu bem.

Adoro a minha gata Parda e por isso escolhi esta fotografia.
Translated by Phedra Genevrois

A cicám a nagypapám missouri farmján született és nőtt fel. Egy kis kutyaházban élt a két bátyjával és az anyukájával, amíg el nem határoztuk, hogy hazahozzuk.

Tiszta fehér volt, amikor született, ezért „Hógolyónak” neveztük el. Egy-két hónap múlva a bundája elkezdett szürkévé válni, majd lassan a fülei és a farka is fekete lett. Ekkor megváltoztattuk a nevét „Füstösre”.

Füstös szereti nézni a madarakat az ablakból, imádja, ha a hasát simogatják, és kedveli, ha az ágyában vagy az öblös ablakban szunyókálhat. Azt viszont Füstös nem túlságosan szereti, ha fényképezik, de ez csupán egy apró probléma ahhoz képest, hogy milyen szép fotóalany. Körülbelül 20 kísérletbe került, mire ez a kép elkészült. Összevissza fészkelődött a karjaimban, emiatt rendkívül nehéz volt egy jó, éles képet készíteni, de szerencsére ez az egy sikerült.

Imádom Füstöst, a cicámat, ezért küldtem be ezt a képet.