Laura Armoa, 16 – Argentina

Les presento mi foto. En mi página de Flickr la nombre “Dark side of the SCHOOL” por dos razones. La primera es por una canción de Pink Floyd (“Dark side of the moon”) y la segunda razón es su significado en español (El lado oscuro de la escuela), muchas personas, en especial adolescentes de mi edad o más chicos aún, pensaran “Si tiene razón, libros y estudiar, que aburrido”, pero en realidad es porque ese lado oscuro lo estoy conociendo ahora y no es precisamente ese.

La escuela 723 “Puerto Argentino” es la secundaria a la cual voy hace 4 años y medio atrás, en mi opinión el mejor lugar en todo el planeta, pensaran que estoy loca porque al fin y al cabo es una escuela, pero en este lugar conocí a las personas más increíbles del mundo. Están esos amigos con la misma locura que yo los cuales van a quedar por el resto de mi vida en mi memoria y posiblemente en mi día a día, quienes me ayudan y me aconsejan cuando lo necesito, son esos amigos que uno decide adoptar como hermanos. También están mis compañeros que aunque sea solo un “Hola y chau” , me alegran todas mañanas con sus payasada y bromas que voy a recordar siempre. Por último están esos profesores, esos que nos hacen salir canas verdes con tareas, trabajos prácticos y evaluaciones que cuestan horrores, pavadas que con el tiempo se aceptan y lo cierto es que al paso de los años son personas que terminas admirando.

Se preguntaran: ¿Y el lado oscuro? La respuesta es: Un año y medio. Este es el tiempo que resta para seguir viviendo esta aventura llena de peleas, nervios, risas, llantos, gritos, aprendizajes y silencios…

En el futuro voy a estar orgullosa de mostrar esta foto y contar las anécdotas que viví y voy a vivir en el tiempo que queda.

Muchas veces es Martes y deseo con ansias que llegue el bendito Viernes, como a cualquier persona le pasa, pero a pesar de eso, la secundaria es lo mejor que a una persona le puede pasar, son los años en los que nuestra mente cambia y nos encontramos con nosotros mismos, es la última oportunidad que tenemos de comportarnos como nenes, nuestra única responsabilidad es estudiar, aunque parezca un deber muy pesado es porque no sabemos lo que nos espera después.

Me llego la invitación a este proyecto que me encantó y que mejor que hacerle honor al adiós de mi niñez …


Представляю вам мою фотографию. Моя страница во Flickr называется “Темная сторона ШКОЛЫ” (“Dark side of the SCHOOL”) по двум причинам. Первая – песня Pink Floyd (“Темная сторона луны”), а вторая – значение этих слов на испанском (Темная сторона школы), многие люди, особенно подростки моего возраста или даже младше, подумают: “Да, так и есть, книги и занятия, это так скучно”, но в действительности эту темную сторону я познаю только сейчас и речь совсем не об этом.

Я учусь в средней школе номер 723 “Пуэрто-Архентино” уже 4 с половиной года и, на мой взгляд, это лучшее место на всей планете. Вы решите, что я сошла с ума, ведь в конце концов это всего лишь школа, но именно здесь я встретила самых удивительных людей на свете. Мои друзья – такие же сумасшедшие, как и я, они останутся в моей памяти до конца жизни, а, возможно, и в моей повседневной жизни. Именно они мне помогают и дают советы, когда мне это нужно, этих друзей я принимаю как братьев. А еще есть одноклассники, пусть даже с ними это лишь “Привет и пока”, но все же каждое утро они веселят меня своими выходками и шутками, которые я буду помнить всегда. Наконец, учителя, которые дерут с нас три шкуры своими заданиями, практическими работами и столь трудно дающимися оценками, которые примиряются со временем с нашими глупостями, и которыми с годами, по правде говоря, начинаешь восхищаться.

Вы можете спросить: а темная сторона? И ответ: полтора года. Именно столько времени мне осталось жить этим приключением, полным ссор, переживаний, улыбок, слез, учебы и молчания…

В будущем я буду гордиться, показывая эту фотографию и рассказывая забавные истории, которые я прожила и еще проживу за оставшееся время.

Очень часто по вторникам я страстно жду наступления благословенной пятницы, как это бывает со всеми, но, несмотря на это, школа – лучшее, что может быть в жизни любого человека. Это годы, в течение которых меняется наш разум, и мы находим самих себя, это последняя возможность вести себя по-детски, когда наша единственная ответственность – учиться, хотя она и кажется тяжелой, но это лишь от незнания, что нас ждет дальше.

Мне пришло приглашение в этот проект и он мне очень понравился, я подумала, что это будет отличным способом попрощаться с моим детством…
Translated by Iana Sinitsyna

Презентую вам мою фотографію. Моя сторінка у Flickr називається «Темна сторона Школи» (“Dark side of the SCHOOL”) з двох причин. Перша – пісня Pink Floyd «Темна сторона Луни», а друга – значення цих слів на іспанській (Темна сторона школи), багато людей, особисто підлітки мого віку подумають: «Саме так, книжки та уроки, це так нудно», але цю темну частину я пізнаю лише зараз, та не в цьому річ.

Я навчаюсь в середній школі номер 723 Пуерто-Архентіно вже 4 з половиною роки, і на мій погляд, це краще місце на планеті. Може здатися, що я з глузду з’їхала, тому що, в решті решт, це лише школа, та тут я зустріла найдивовижніших людей у світі. Мої друзі такі ж божевільні як я, і вони залишаться в моїй пам’яті до кінця життя, а, можливо, і в повсякденному житті. Саме вони допомагають мені та дають поради, коли мені це потрібно, цих людей я розумію як братів. А ще є однокласники, і нехай це лише «Привіт – пока», але кожного ранку вони звеселяють мне своїми жартами та витівками, котрі я запам’ятаю назавжди. В решті решт, це вчителі, що деруть з нас в три шкури своїми завданнями, практичними роботами і нелегкими оцінками, котрі згодом не зважають вже на наші витівки, і котрі заслуговують поваги з часом.

Ви спитаєте про темну сторону. Відповідь: півтора роки. Стільки мені залишилося жити цією пригодою, сповненою сварок, переживань, посмішок, сліз, навчання і мовчання…

В майбутньому я буду пишатися цією фотографією, розповідаючи кумедні історії, що я пережила та ще переживу за той час, що залишився.

Дуже часто по вівторках я не можу дочекатися, коли ж нарешті прийде п’ятниця, як і усі інші, але, не зважаючи на це школа – це найкраще, що може бути в житті людини. За ці роки змінюється наш розум, ми знаходимо себе, це – остання можливість побути дітьми, з єдиною відповідальністю – вчитися, не зважаючи на те, що це нелегко, але лише тому, що ми не знаємо, що трапиться після.

Я отримала запрошення на цей проект, мені було приємно, що це буде чудова можливість попрощатися з дитинством…
Translated by Nadezhda Molodaya


This is my photo. On my Flickr page the name is “Dark side of the SCHOOL” for two reasons. The first is because of a song by Pink Floyd (“Dark side of the moon”) and the second is its meaning in Spanish (the dark side of school), a lot of people, especially adolescents of my age or younger, will think “Yes, she’s right, books and studying, how boring”, but in fact it’s because I’m getting to know the dark side now and it isn’t exactly that..

School 723 “Puerto Argentino”, the secondary I’ve been attending for the past four and a half years, is, in my opinion, the best place on the whole planet, you’ll think I’m crazy because after all it’s a school, but it’s there that I met the most incredible people in the world. They’re those friends who are just as crazy as me, who will stay in my memory for the rest of my days and possibly on a daily basis, the ones who help me and give me advice when I need it, they are those friends who you decide to adopt as siblings. They are also my mates even if it’s only a “Hola y ciao”, they make me happy every morning with their clowning and jokes which I’ll remember forever. Finally there are these teachers, the ones who make us grow green hairs with assignments, practical work and tests which give you the horrors, silly little things which you end up accepting in time and the truth is that with the passing of years they are people you end up admiring,

You’ll be asking: And the dark side? The reply is: One and a half years. This is the time that’s left for living this adventure full of fights, nerves, laughter, cries, learning and silences …

In the future I’m going to be proud to show this photo and tell the anecdotes I experienced and I’m going to live in the time that’s left. It’s often Tuesday and I’m just wishing for blessed Friday to come, as happens to anyone, but despite this, secondary school is the best thing that can happen to anyone, they are the years in which our mind changes and we find ourselves, it’s the last chance we have to behave like kids, our only responsibility is to study, although it seems like a really heavy responsibility that’s because we don’t know what’s going to happen afterwards.

I got the invitation to this project and I was really pleased, what better way to pay respects to the farewell to my childhood?
Translated by Annie Christmas